Сторінки

четвер, 21 січня 2016 р.

Для учнів про Тихий океан

                                                       Тихий океан 
   Тихий океан не випадково іменується Великим, у ньому зосереджено більше половини об'єму води Світового океану. Це - перший по величині, найбільший за площею і глибинами океан на земній кулі. Його площа - 178,62 млн. км2, що на декілька мільйонів квадратних кілометрів більше площі земної суші і більш ніж в два рази перевищує площу Атлантичного океану. Розташований між материками Євразією і Австралією на Заході, Північною і Південною Америкою на Сході, Антарктидою на Півдні. Максимальна глибина – 11022 м (Маріанський жолоб). Кількість морів – 25. Найбільші моря – Філіппінське, Коралове, Тасманове, Південно-Китайське, Берингове. Найбільша затока – Аляска. Найбільші острови та групи островів – Зондські, Нова Гвінея, Нова Зеландія, Японські. Найпотужніші течії – Північна і Південна пасатні, Куросіо, Східно-Австралійська (теплі); Західних Вітрів, Перуанська, Каліфорнійська (холодні).


 Тихий океан займає 1/3 усієї земної поверхні і 1/2 площі Світового океану. Майже посередині його розділяє екватор, через його акваторію проходить 180 меридіан. 


На півночі через Берингову протоку океан сполучається з Північним Льодовитим океаном. У південній частині умовні межі між трьома океанами – Тихим та Індійським, Тихим та Атлантичним – проводяться по меридіанах від крайньої південної материкової або острівної точки до антарктичних берегів.
 Найбільше островів різних за своїм походженням зосереджено у західній частині океану.

Початок освоєння європейцями Тихого океану поклав Ф. Магеллан, експедиція якого здійснила в 1519-1521 рр. навколосвітню подорож. Багато відомостей про природу океану було зібрано під час плавань А. Тасмана,
В. Беринга та Дж. Кука.
 З початку XVIII ст. до кінця XIX ст. вивчалися фізичні властивості океанічних вод та проводились глибоководні дослідження океану. Особливо важливі результати мали експедиції англійського судна «Челленджер». Провів значні дослідження в Тихому океані адмірал Степан Макаров, що був членом експедиції на кораблі «Витязь».
 Період з кінця XIX ст. характеризується комплексними дослідженнями океану, що проводяться з морських суден та берегових станцій. У другій половині XX ст. цікаві і різнобічні дослідження в межах Тихого океану проводили норвежець Тур Хейєрдал та француз Жак-Ів Кусто. На сучасному етапі вивченням природи Тихого океану займаються спеціально створені міжнародні організації.
 Тихий океан повністю знаходиться в межах однієї літосферної плити – Тихоокеанської. У місцях її взаємодії з іншими плитами виникли сейсмічноактивні зони, що утворюють Тихоокеанський сейсмічний пояс, відомий ще під назвою «Вогненне кільце». По краях океану на межах літосферних плит знаходяться найглибші його частини – океанічні жолоби. Однією із особливостей Тихого океану є хвилі цунамі, породжені підводними виверженнями вулканів і землетрусами.

Рельєф дна Тихого океану досить складний. Шельф добре простежується біля берегів Азії та Австралії. На дні океану знаходяться великі улоговини, розділені океанічними підняттями. Найбільшими підняттями є Східнотихоокеанське та Південнотихоокеанське, які входять у світову систему серединно-океанічних хребтів. На ложі океану знайдені найбільші поклади залізо-марганцевих конкрецій.
 Кліматичні умови над територією Тихою океану зумовлені його розміщенням в усіх кліматичних поясах, крім полярних. Найбільше опадів буває поблизу екватора – до 2000 мм. Внаслідок того, що Тихий океан захищений суходолом від впливу Північного Льодовитого океану, його північна частина тепліша від південної.

 У центральній частині океану панують пасати. В західній – мусонна циркуляція, яка відома своїми руйнівними тропічними ураганами – тайфунами. У помірних широтах переважає західне перенесення повітряних мас. На півночі і на півдні часто бувають шторми.
 На півночі Тихого океану майже немає плаваючого льоду, оскільки вузька Берингова протока обмежує зв'язок з Північним Льодовитим океаном, де він утворюється. Лише Охотське та Берингове моря взимку вкриваються льодом.
 Течії у Тихому океані відповідають загальній схемі їх утворення у Світовому океані. У зв'язку з тим, що океан дуже витягнутий із заходу на схід, у ньому переважають значні широтні рухи води. Найбільшими теплими течіями є Північна та Південна Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо, Північна-Тихоокеанська. Серед холодних течій вирізняються Течія Західних Вітрів, Каліфорнійська та Перуанська.
 Органічний світ Тихого океану характеризується надзвичайним багатством і різноманіттям видового складу. Лише в його поверхневому шарі виявлено понад тисячу видів мікроорганізмів, що входять до складу планктону. Одним з найбагатших за видовим складом організмів є розташоване у помірному поясі Японське море.

Виділяються багатством форм життя коралові рифи тропічних і екваторіальних широт. Найбільшою кораловою будівлею є Великий Бар'єрний риф біля східного узбережжя Австралії, де живуть тропічні види риб, морських їжаків, морських зірок, кальмарів, восьминогів. 


 Багато видів риб і тварин мають промислове значення. Так, у північній частині океану поширені лососеві риби – лосось, кета, горбуша. 


У центральній частині багато тунця і оселедця. Біля західного узбережжя – анчоусів. 


Тихоокеанське узбережжя Південної Америки подекуди вкрите численними колоніями птахів (бакланів, пеліканів, пінгвінів).
 В океані водяться також ссавці: кити, дельфіни, морські котики, морські бобри (трапляються лише в Тихому океані).





Ще однією особливістю Тихого океану є наявність тварин-гігантів. Наприклад, молюск тридакна, камчатський краб, китова акула, синій кит.








На Тихий океан припадає половина світового вилову риби. Крім риби, промислове значення мають молюски, краби, креветки. У країнах Східної Азії у штучних умовах вирощують різні види водоростей та молюсків.

 В окремих частинах шельфу (біля США, Австралії) видобувають нафту, кам'яне вугілля, металеві руди. Через Тихий океан проходять важливі морські шляхи. Вони є найдавнішими на Землі.
 До берегів Тихого океану виходять території понад 50 країн, у яких проживає майже 1/2 населення Землі.
 Надмірна господарська діяльність людини призвела до знищення та значного скорочення чисельності багатьох цінних тварин, особливо китів та морських котиків. Нині полювання на них істотно обмежене. З кожним роком зростає забруднення океанічних вод нафтою і нафтопродуктами, що надходять з материків.

















Немає коментарів:

Дописати коментар